Атмосферне повітря

Забруднення атмосферного повітря

Атмосферне повітря – це природний ресурс, якому не існує альтернативи. Саме тому стан та якість атмосферного повітря є ключовим фактором, що формує здоров’я людини.

На рівень забруднення атмосферного повітря впливає обсяг викидів забруднюючих речовин від промислових підприємств, теплоелектростанцій та автотранспорту. Від промислових підприємств та теплоелектростанцій в атмосферне повітря надходять викиди у вигляді газів та пилу, а від автотранспорту компоненти відпрацьованих газів. Рівень забруднення атмосферного повітря міст залежить від географічного розташування міста (рельєфу, планування вулиць, висоти споруд, зелених масивів), метеорологічних умов та окремих явищ погоди (вітру, опадів, туманів, тощо).

Сектор спостережень за забрудненням атмосферного повітря комплексної лабораторії спостережень за забрудненням природного середовища Лисичанськ здійснює моніторинг стану забруднення атмосферного повітря міст Луганської області. Спостереження проводяться на  стаціонарних постах, які розташовані у містах Лисичанськ (2 поста), Сєвєродонецьк (1 пост) та Рубіжне (1 пост). Відбір проб повітря для проведення хімічного аналізу здійснюється щоденно (окрім неділі) в строки (0100;0700;1300;1900) за наступними забруднюючими домішками: пил, діоксид сірки, оксид вуглецю, діоксид азоту, аміак, формальдегід, хлористий водень та анілін.

Кількісна оцінка вмісту речовин в атмосферному повітрі визначається поняттям „концентрація”кількість речовини, яка міститься в одиниці об’єму повітря.

Для контролю якості атмосферного повітря визначають середньодобову та максимально разову концентрації.

Середньодобова концентрація – середнє арифметичне значення разових концентрацій забруднюючих домішок, визначених протягом доби.

Максимально разова концентраціямаксимальне значення з разових концентрацій забруднюючих домішок, визначених протягом доби.

Для оцінки забруднення атмосферного повітря проводять порівняння приземних концентрацій забруднюючих домішок в повітрі (у шарі заввишки до 2-х метрів) з встановленими для кожної домішки гранично допустимими концентраціями (ГДК). Концентрація забруднюючих домішок не повинна перевищувати встановленої ГДК.

Гранично допустима концентрація – така кількість шкідливої речовини в одиниці об’єму (в мг на 1 м3повітря, 1 л рідини чи 1 кг твердої речовини) окремих компонентів біосфери, періодичний чи постійний вплив якої на організм людини, тварин і рослин не викликає відхилень у нормальному їх функціонуванні протягом усього життя нинішнього та майбутніх поколінь.